- проворкувати
- —————————————————————————————проворкува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проворкувати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех.Видати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перех. і без додатка, перен. Проговорити або проспівати лагідним, ніжним голосом. 3) неперех. Воркувати якийсь час … Український тлумачний словник
проворкотати — очу/, о/чеш і проворкоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Те саме, що проворкувати 1). 2) перех. і без додатка, перен. Те саме, що проворкувати 2). 3) перех. і без додатка, перен. Пробурчати, промурмотати, виражаючи невдоволення чим небудь, гнів … Український тлумачний словник